01 червня, 2011

Панічні атаки — як хворий зуб. Чим довше затягувати з візитом до лікаря, тим болючішим буде втручання

Валентина Паробій: «Панічні атаки — як хворий зуб. Чим довше затягувати з візитом до лікаря, тим болючішим буде втручання»

Наталя ДРУЖБЛЯК провела пряму лінію  
Наші страхи — родом із минулого. Кожного разу, коли у вас “скаче” тиск чи болить шлунок, мучить безсоння і пітніють долоні, коли нічні жахіття вибивають з колії, даються взнаки незаліковані душевні рани. Як побороти паніку та позбутися тривоги, читачів “ВЗ” консультувала відомий столичний психолог, спеціаліст з фобій, страхів, тривожних розладів та депресій, автор блогу “Страшно? Це не назавжди!” Валентина Паробій (на фото).

– Доброго дня! Мене звати Ірина. Я - з Червонограда. Упродовж двох років раз чи два рази на місяць сниться один і той же сон, наче падає за кілька метрів від мене літак чи вертоліт. Іноді здається, це — не сон, це відбувається наяву! Що це може означати і чи є якісь підстави для хвилювання?

В. П. Після чого вам таке почало снитися?

– Не знаю. Раніше літала літаком і не боялася.

В.П. Це єдине, що вас хвилює?

– Боюся висоти, але не панічно. Могла підійти до краю прірви або подивитися униз з вікна висотного будинку. Проте віднедавна зі мною почали відбуватися дивні речі. Щоразу, коли дивлюсь униз, виникає бажання стрибнути...

В. П. Ви взагалі почуваєтеся щасливою? Задоволені своїм життям?

– Останнім часом дуже переживала. Навалилося все й відразу, зі всіх сторін.

В. П. Постійні стреси розбалансовують механізми захисту організму. У когось може розболітися шлунок, хтось може стати більш тривожним. Ваші сновидіння — це спроби свідомості донести якусь інформацію. Намалюйте те, що вам сниться. Малюнок порвіть, спаліть, злийте в унітаз. Цей ритуал позбавить вас нав’язливого сну. Ще один варіант — попрактикуйтеся у вільному писанні. Важко виливати на папір все, що крутиться в голові. Але за кілька занять навчитеся. Дайте відповідь на запитання “Чому мені це сниться?”. “Тому що боюсь висоти?”. Записуйте перше, що спаде на думку. Врешті-решт, докопаєтеся до глибинної причини, зрозумієте, що саме символізує ваш сон.

Бажання стрибнути униз може бути пов’язане з тривожним розладом. Спочатку людина боїться висоти, а потім — свого бажання попрощатися з цим страхом саме у такий спосіб. Почитайте книгу Курпатова “Средство от страха”. З нашої розмови бачу, що жодними розладами не страждаєте. Але якщо ваша боязнь впливатиме на якість життя, стане нав’язливою, не чекайте, коли “хвороба” задавниться, — зверніться по допомогу.
* * *

– Доброго дня! Мене звати Ольга. Мені — 23 роки. Іноді мене охоплює безпричинна паніка — коли йду вулицею, перед сном... З чим це може бути пов’язано?

В. П. Олю, ви ще вчитеся чи вже працюєте?

– Працюю.

В. П. У сім’ї все гаразд?

– Так. Здається (усміхається)...

В. П. Можете пригадати, коли вас вперше охопила паніка?

– Ні, але думаю, що це було кілька років тому.


В. П. Панічні атаки складаються з двох компонентів: психологічного і біологічного. Часто починаються вони влітку, коли спекотно і є перепади тиску. Людина їде у транспорті, аж раптом — мало не мліє... 90% людей сідають на лавочку, п’ють водичку, встають і йдуть собі далі, а 10% - лякаються свого стану. Раджу звернутися до спеціаліста — психіатра, психолога, психотерапевта. Пройшовши психодіагностику, зосередьтеся на лікуванні. Але не погоджуйтеся відразу на медикаментозну терапію. Залежність від ліків - не рідкість. Люди бояться, що без медикаментів знову опиняться у полоні своїх страхів. Інколи вдається швидко вивести панічні атаки “на чисту воду” і позбутися їх — за шість занять, наприклад. Інколи доводиться працювати з ними довший час. Усе залежить від ряду факторів — приміром, від того, як минуло ваше дитинство. Не задавнюйте цей процес. Панічні атаки — як хворий зуб. Чим довше затягувати, тим болючішим буде втручання, а йти до фахівця з “повинною” доведеться у будь-якому випадку.
 
* * *
– Доброго дня! Мене звати Андрій. Я — з Тернополя, інвалід третьої групи по зору. Рік тому закінчив університет, досі не можу знайти роботу. Іноді здається, що ніколи її не знайду. Як зібратися з духом, бо не хочу здаватися і припиняти пошуки.

В. П. Хто ви за фахом?

– Перекладач з німецької.

В. П. Ваш зір не заважає вам у роботі?

– Власне, що не допомагає. У мене він — неповноцінний, і це, мабуть, відлякує роботодавців.

В. П. Пораджу вам і як психолог, і як людина, яка досить працювала рекрутером. Кожне підприємство має квоту на інвалідів, і це — ваша перевага. Законодавство на вашому боці. Якщо роботодавця змушують взяти на роботу інваліда, він візьме того, який вміє щось робити. Подібні побоювання відчувають усі молоді здорові люди, які не можуть знайти роботу. Це не тільки ваша проблема. Була криза, але ситуація ця — минуча. Є прогнози, що після 2012 року економічна ситуація почне покращуватися.

До речі, як саме ви шукаєте роботу?

– Через Інтернет, газети з оголошеннями переглядаю. Знайомих розпитую. Але, на жаль, ніхто не може допомогти.

В. П. Бачу, ви впевнено почуваєтеся на ринку праці і робите усе для того, щоб вигідно себе продати. Радила би вам, Андрію, прочитати, як треба складати резюме. Мусите акцентувати увагу на своїх козирях, щоб сподобатися роботодавцю. Ви ходили на якісь співбесіди?

– Ні, бо коли вказую, що я — інвалід, зі мною навіть говорити не хочуть. На співбесіди не запрошують...

В. П. Подумайте, чи конче вам треба писати у резюме, що маєте проблеми зі зором. Обманювати потенційних роботодавців теж не варто. Коли спілкуєтеся зі живою людиною, у вас є більше шансів справити на неї позитивне враження. Наприкінці співбесіди можете відкрити карти, але запевнити, що ви — зацікавлені у цій роботі.

І пам’ятайте: робота — це ще не все. Є не менш значимі “активи”: сім’я, друзі, хобі...
 
* * *
– Доброго дня! Телефоную вам зі Львова. Світлана Гордіївна мене звати. Стара я вже — 73 роки маю. Вісім років борюся з депресією, ліки п’ю, двічі у психіатричній лікарні лежала - і все марно. Маю сім’ю, пенсію добру, наче все нормально... А я думаю: може, випити стільки тих ліків, щоб уже не прокинутися?

В. П. Працював з вами психолог?

– Працював. Я на консультації постійно ходжу. Навіть до ворожки однієї зверталася. Вона мені таке наговорила! Що то прокляття на мене наслали. Сказала, у цьому році мене вже не бачить. “Помреш”, - каже... Додому прийшла, а вдома - нікого (донька моя відпочивати поїхала). А у мене був такий стрес! Дзвоню їй: “Приїжджай, бо до ранку віддам Богу душу!”.

В. П. Імовірно, спілкування зі знахаркою спровокувало вашу депресію.

– Вона мені наказала принести 1000 гривень (а п’ять років тому то були великі гроші). Каже: “Ще три сеанси мушу провести”. У лікаря питала, що мені з тією депресією робити? А вона: “Самі не справитеся!”. А я вже змучилася на ті прийоми ходити.

В. П. Можете допомогти собі самі. Депресія починається з негативних думок: все було погано, все буде погано. А ці думки впливають на настрій.

– Особливо зранку таке буває. Прокинуся - у грудях пече.

В. П. У вас — важка форма ендогенної депресії. Вона має суто біологічні причини. Вас лікують антидепресантами. Але одними ліками біді не зарадиш - спробуйте розірвати це “зачароване коло”. Спілкуйтеся з друзями, не уникайте того, що може принести вам задоволення, — садіть квіти, заведіть домашнього улюбленця. Стежте за своїм зовнішнім виглядом. Не кажіть: “Не буду міняти зачіску чи купувати нові речі, бо скільки мені там залишилось?”. Витягайте себе за шкварку з того болота депресивного. Біологічна складова тягне вас донизу, але ви — людина з досвідом, багато знаєте про свою хворобу...

– Колись мене багато що цікавило. А тепер нічого не хочу. Отак би лягла і годинами у стелю дивилася б.

В. П. Мусите підніматися з ліжка і йти на вулицю... Ваша пасивність — на руку депресії.
 
* * *
– Доброго дня! Мене звати Наталія, я — з Пустомитівського району. У моєї 19-річної доньки з’явився нав’язливий страх. Рік тому вона стояла у церкві (а це якраз у їхній школі випускний був), і стало їй погано. Тепер вона навіть вдома сама не хоче залишатися. У гуртожитку — те саме: хоче, щоб з нею постійно хтось був.

В. П. Зверніться до психолога. Головне, щоб цей страх не задавнювався.

– А може, їй треба якісь таблеточки попити?

В. П. Таблеточки мусить виписати лікар на бланку, який називається рецептом. І не зациклюйтеся на ліках, вони дають лише тимчасове полегшення, а потім може виникнути рецидив. Ваша дочка мусить розібратися зі своїми страхами, з’ясувати, що породило це відчуття безпомічності. Людна церква стала спусковою ситуацією, але вона була готовою до формування цього симптому. Якщо вона разом з психологом виведе причину на поверхню, позбудеться страху. У житті жінки є багато випробувань. Ті ж пологи, які можуть потягнути за собою чергове загострення.
 
* * *
– Доброго дня! Вас турбує Марія. Моєму сину — 30 років. Він боїться бруду, крові і гострих предметів. До чогось доторкнеться - відразу миє руки. Боїться помилитися при виконанні навіть найпростіших завдань. Боїться, що інформація, якою він володіє, вилізе там, де не треба. Вийде на вулицю — обшукує себе, боїться щось забути. Коли хтось зателефонує чи постукає у двері, він збивається з думки і починає виконувати завдання спочатку. Чи є якась традиційна форма лікування страхів, фобій, емоційного напруження? Звідки лікарі отримують інформацію про нові ліки? Кажуть, що фобії – це не хвороба, а наслідок якогось захворювання. Чи так це?

В. П. Вашому сину потрібна кваліфікована допомога. Зважаючи на ті симптоми, що ви перелічили, якість його життя — під загрозою.

Я — психолог, ліками не лікую, але, коли є така потреба, співпрацюю з психіатрами. Кожен психіатр має свою, перевірену досвідом, тактику лікування. Провівши діагностичне обстеження, виписує ліки. Звідки дізнається про нові препарати? Психіатри також проходять курси підвищення кваліфікації, де обмінюються з колегами інформацією.

Зі свого досвіду скажу: 20% пацієнтів потребують медикаментозного лікування. Але ліки не знижують ризику появи рецидиву. З’їсти таблетку — легко. Коли людина мучиться десятками років, вона мучиться від внутрішнього конфлікту, рани, про яку давно вже всі забули. Поки її не знайти, не відкрити, не почистити, вона буде отруювати організм зсередини. Лікую фобії методами символ-драми і танцювально-рухової терапії. Шукаю причину страху через символи, танець, рух, емоції. Але допомогти може також когнітивно-поведінкова психотерапія.

Чи є фобії проявом інших захворювань? Фобії завуальовують душевні травми. В одного на цьому тлі може виникнути виразка шлунка, а в іншого - гіпер- чи гіпотиреоз дасть поштовх розвитку депресії. Взаємозв’язок існує.
 
* * *
– Доброго дня! Мене звати Ольга, телефоную до вас з Івано-Франківщини. Маю проблему зі сином. Він — психічно хворий. Вже півроку минуло, як він відмовився від таблеток. Навіть легкого заспокійливого приймати не хоче. Нападів у нього не було, але син каже, що чує голоси.

В. П. Це схоже на психоз або шизофренію. Мусите тримати його на обліку у психіатра. Відмовлятися від медикаментозного супроводу не можна, бо це не психологічна, а біологічна проблема. Так влаштований його мозок. Залишати сина наодинці з голосами не можна. Хвороба прогресує — він буде глибше занурюватися у внутрішній світ, жити фантазіями, відриватися від реальності. У якийсь момент перестане спілкуватися зі зовнішнім світом. Ці голоси можуть зараз просто щось розповідати, а потім — підштовхувати до якихось вчинків: і до самогубства, і до вбивства.

Коли ваш син знову почне приймати ліки, до нього повернеться “тверезість”. Він зрозуміє, що тих істот, з якими розмовляє, насправді не існує. Спочатку, можливо, доведеться лікувати його потайки...

– Це якась напасть. Ще три роки тому все було добре, а після смерті чоловіка ніби хтось щось поробив.


В. П. Шизофренія — спадкове захворювання. Видно, у вашій родині або родині чоловіка вже були такі випадки. Не бігайте по знахарках, а ведіть сина до лікаря. 

 

23 коментарі:

  1. Якими методами Ви працюєте зі страхами?

    ВідповістиВидалити
  2. Зі страхами і тривожнітю я в основному працюю методами когнітивно-поведінкової терапії і символдрами.

    ВідповістиВидалити
  3. Доброго дня!мені вже кілька разів сниться один і той сон!!в сні я попадаю під автомобіль всі збігаються і я помираю до чого це????

    ВідповістиВидалити
  4. Можливо, таким чином Ваше несвідоме переживає певну стресову ситуацію. На жаль, я не можу навіть спробувати "вгадати" - "до чого це?" без спілкування з Вами.

    ВідповістиВидалити
  5. Мені 63 роки, гормональна перебудова дуже впливає на психіку, особливо перед тим, як кидає в жар, нападає тоді страх,паніка, що ніякими позитивними емоціями їх не подолати,у всьому тілі ослаблення, не хочеться навіть говорити. Гормональні препарати не хочеться пити. Чи обов'язково звертатися до психотерапевта? Чи самотужки можна це подолати?

    ВідповістиВидалити
  6. Так, гормональна перебудова у жінок часто супроводжується неприємними фізіологічними відчуттями. Як Ви думаєте, чи усі жінки реагують на них нападами страху і паніки? Відповідно терапевтичне втручання було б зосереджене на Вашій реакції на фізіологію. Чи можна подолати самотужки - без діагностичної зустрічі я Вам, на жаль, сказати не можу. В найкращому випадку, ці стани можна було б нормалізувати за кілька зустрічей (якщо ідеться не ідеться про панічний розлад).

    Запрошую Вас на групу, яка ставить собі на мені допомогу у подібних випадках http://parobiy.blogspot.com/2013/02/likuvannia-panichnyh-atak-fobiy-i-okr.html

    Якщо Ви не з Києва, є можливість працювати через Інтернет по Skype.

    Успіхів Вам!

    ВідповістиВидалити
  7. Добрий день!!!!порадьте будь-ласка як позбутися приступів тривоги я сідаю в атомобіль їду по справах але тут напад тривоги що я далеко від дому сама мені може стати погано.Я семе стараюсь заспокоїти воно проходить а потім в мить може знову проявитись кажуть клин клином вибивають я з цим так і борюся але хочеться цього взагалі невідчувати і маю страх коли є ситуація наприклад стояла я автомобілем на митниці 3 години і коли виникла думка що звідси неможна вибратись а тільки чекати то відбувся приступ страху та тривоги ящо можете порадити

    ВідповістиВидалити
  8. Доброго дня, Ви не написали, як довго це у Вас триває. Якщо до місяця, можливо, це - тимчасове явище, пов'язане зі стресом і якимсь несприятливими обставинами Вашого життя. Якщо - більше, то це схоже на панічний розлад, який варто лікувати (чим раніше Ви звернетесь, тим швидше зможете одужати). Звертайтесь.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня!мені 25 років в мене 2 діток...і я дуже боюсь ввечері з ними залишатись сама здається що мені тане огано чи я помру вземлію що вони будуть робити їм 3роки і 5місяців буду дуже вдячна хоч за якусь допомогу...ще в мене були депресії ніби я задихаю і я правда задхалась

      Видалити
  9. Добрий день мені 27 років, мене звати Іра.В мене панічні атаки вже 5 років ніяк неможу почати лікування, бо спочатку лікували щитовидну залозу-в мене аутоімунний тиреодит гіпотиреоз,потім завагітніла і родила дитину,пізніше годувала грудьми довгий час,тепер хочу почати лікування цього розладу.Скажіть будь-ласка чи застосовуете антидеприсанти при такому лікуванні?Мене просто налякали лікарі яких япройшла десятки що я потім без антидеприсантів не зможу жити.Крім того дійшло до того що я не можу вийти сама з дому,і бути дома одна боюся, зайти в маркет,сісти за кермо не можу сама, а до того їздила 5 років.Раніше і швидку викликали бо не знали що зі мною, а тепер я знаю що від цього не вмирають,але агрофобія є,постійне седцебиття тремор рук ,головокружіння відчуття ніби задихаюсь-ПАНІКА.Скажіть яким методом ви це лікуете? як проводити у вас лікування якщо я живу у львові? і яка ціна вашого лікування?Дуже хочу вернутись до нормального життя як раніше!!!ДЯКУЮ

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір, Іро,

      прикро, що симптоми панічного розладу стільки часу заважають Вам жити. Але тішить, що зараз Ви уже навчились полегшувати Ваші симптоми і не вдаватись до викликання швидкої допомоги. Також чудово, що не зважаючи на це, Ви стали мамою, адже материнство - дуже-дуже сильна мотивація одужувати і скорше повертатись до активного життя, правда ж? :)

      Насправді Вам дуже пощастило, що Ви живете у Львові. Ви можете отримати високоякісну і дуже кваліфіковану допомогу у центрі "Коло сімї". Вам буде запропонована когнітивно-поведінкова терапія - це метод, який призначається при подібному розладі у Європі й США. Зовсім не обов'язково, що Вам доведеться приймати антидепресанти, часто панічний розлад можна подолати і так. Проте це Ви будете спільно вирішувати разом із фахівцями після психодіагностики. Щодо ціни я Вас, на жаль, зорієнтувати не можу. А ось їх контакти: 276-45-53, 098-55-96-52-1, адміністрітор пані Рая, з 10:00 по 15:00.

      Успіхів!
      --
      Неминучого щастя!
      Психолог-страхотерапевт Валентина Паробій
      http://parobiy.blogspot.com
      +38 096 541 35 11 parobiy@gmail.com

      Видалити
  10. Гарна стаття! До речі багато і так само цікаво про фобії пише у першому україномовному журналі Експеримент www.experyment.com.ua

    ВідповістиВидалити
  11. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  12. Доброго дня. Вас турбує Андріана. Мені 21 рік в минулому два роки назад була в мене депресія 9 місяців дома сиділа ні з ким не спілкувалася і нікуди не виходила.нарешті вийшла з того стану і на протязі двох років було все добрн і вчилася і працювала. По характеру я дуже встидлива дівчина коли щось роблю боюся помилитися, мене бентежить коли хтось за мною спостерігає коли я щось виконою. Соромлюся говорити коли в приміщенні чи на вулиці є багато людей, починаються руки трістися і руки потіють і починаю не розуміти про що йшла мова. Зараз в мене знов депресія не вихожу з хати вже 2 місяці хіба до психолога чи до психіатра! Приймаю антидеприсанти але вони щось не дуже допомагають.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня, Адріано,

      на жаль, депресія може повторюватись. Добре, що Ви не запускаєте процес і вже звернулись по допомогу до психіатра. За даними сучасних досліджень одним із найефективніших методів психотерапії депресії і соціальної фобії (ознаки якої Ви також перелічуєте) є когнітивно-поведінкова терапія. Адріано, було б дуже корисно, якби Ви до антидепресантів додали психотерапію. Разом Ви здолаєте хворобу!

      Видалити
  13. Доброго дня,мені 25років,маю двох судових діток,пле па недають спокійно жити це продовжується 5міс,допоможіть.Щей 2міс тому померла неочіковано свекруха і мій стан погіршиася.

    ВідповістиВидалити
  14. Доброго вечора Вам Валентина!Вже три місяці страждаю панічними атаками.Живу далеко від області і такої змоги не маю, щоб звернутися до психолога або психотерапевта.Скажіть, будь ласка, як мені подолати ці Напади?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Напишіть мені на parobiy (a) gmail . com
      Ми зможемо оговорити дистанційну роботу по Скайпу чи я вишлю Вам літературу для самодопомоги.

      Видалити
  15. доброго вечора пані Валентино.мій батько понад рік страждає від панічних атак.живуть у двох з мамою в селі йому 70 років інвалід 1 групи не зрячий.можливості відвідувати психолога немає.що робити?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Співчуваю Вашій складній ситуації. Ви можете бути для нього домашнім терапевтом, у цьому Вам згодиться книжка, напишіть мені parobiy (a) gmail . com, я Вам вишлю. Також доцільно показати його психіатрові, можливо, він призначить ліки. На сьогодні протоколи лікування панічного розладу не рекомендують антидепресанти, та у Вашому випадку є може бути доречно. На все добре!

      Видалити
  16. Доброго дня,па в мене вже як рік,деколи і забуваюсь про це,але нав'язливі думки приходять знову,а все почалось від того як здавала екзаменни в школі(зно)дуже великі переживання і тоді на репетиторсті стало погано,тоді було навіт в школу страшно ходити,і гуляти,коли мої друзі гуояли я сиділа в дома.Робила всі аналізи,узі все що тільки можливо було,але мені сказали що це ВСД.Мені 18 років,до психологів не ходила бо думаю,що сразу поставлять на облік,а мені цього не потрібно,бо може потім і вплинути на роботу,тому прошу лопоможіть з цим справитись.Адже життя тільки розпочинається,а тут мучають такі думки(((

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня, найперше хочеться Вас підтримати і заспокоїти: психологи - це не злі монстри, які тільки і думають, як це когось поставити на облік. У своїй більшості - це милі люди, які щиро прагнуть допомогти, важливо знайти компетентного, який би пропонував науково-обгрунтовані методи лікування саме панічного розладу. Наприклад, когнітивно-поведінкового терапевта. Оскільки життя тільки починається, не варто витрачати його на сидіння вдома, а краще розпочати лікування. Тим більше, що чим "свіжіший" розлад, тим легше він піддається корекції. Напишіть мені parobiy (a) gmail . com, я вишлю Вам літературу і зможу пораити фахівця у Вашому місті, якщо такий є.

      Видалити