Консультарій: страх духів

Мені вже сьогодні виповнилось 10 років,а я досі боюсь примар,духів.Про ваш сайт дізналася зовсім випадково через радіо.Моя проблема в таму, що колия йду через одну кімнату то мені здається,що там є дух меї покійної прабабусі Марії. Я знаю,що це безглузді думки, але мені страшно і я через ту кімнату біжу.Як мені позбавитись від цієї проблеми?! Підкажіть!!!

Доброго дня,

Вітаю Вас з днем народження, який щойно минув. 10 років – це перший ювілей, і те, що Ви пишете листа, намагаючись вирішити свої труднощі по-дорослому, дуже гарно Вас характеризує. Найперше хочу сказати, що зазвичай я працюю з дорослими. З мого досвіду страхи і «безглузді думки» - притаманні також і дорослим, і не дуже залежать від віку людини…

Що стосується Вашого випадку, то, можливо, пояснення наступне. В Вашому житті може бути багато непередбачуваних обставин, тривог (у школі, в сім’ї), які  Ви наче б то стійко долаєте. Емоційно вони можуть Вас не зачіпати, тобто в якихось складних ситуаціях Ви залишаєтесь спокійні, чи навіть не помічаєте неприємних для Вас обставин. Але ці неприємні емоції можуть переходити на інші сфери життя, які до цієї ситуації не мають стосунку. Наприклад, на дух померлого. Це схоже на холодні морські течії, які іноді виринають з глибини біля берега. Отже, щоб позбутися від неприємних для Вас думок чи страхів, спробуйте подумати,  що саме Вас може тривожити поза кімнатою, яку Ви пробігаєте?  Знайдіть ці почуття і спробуйте їх не заперечувати, а приймати.

Можливо, Вас щось пов’язує із покійною прабабусею – щось Ви хотіли їй сказати чи зробити. Ви можете написати це в листі до неї, висловити те, що на душі. А потім зберегти, чи безпечно (!) спалити, чи порвати листа і розвіяти за вітром, як зробила одна з моїх клієнток.

Також хочеться спитати, чи є серед вашого оточення люди, кому Ви могли б розказати про це, люди які зрозуміли б Вас, безпечно вислухали, наприклад батьки, вчителі, сестри чи подруги. Іноді достатньо поділитися цим з іншими і сила Ваших відчуттів вже не буде такою потужною, а, може, і взагалі зникне.

До речі, а чого саме Ви боїтеся? Вигляду бабусі, того, що вона щось Вам скаже, подивиться? Того, що вона там, а Ви знаєте, що вона насправді не там? Дуже багато бабусь люблять своїх онучок, і хочуть їм тільки хорошого. Хочеться спитати, що саме Вас лякає?

Бажаю Вам успіху і підтримки!