14 серпня, 2010

Як зосередитися після літнього відпочинку?


Навіщо взагалі літо і канікули?
Щоб накопичити сили, настрій
 і енергію на наступний рік!

Стаття написана для журналістки Ольги Тацій 13.08.2007 і орієнтована на школярську аудиторію :)


Поставте собі запитання, на яке спробуйте дати чесну відповідь: «Чи міг би я насолодитись відпочинком, якби йому не передували навчання і праця?». Першою може спасти на думку відповідь: «Так! Аякже?!». Насправді ж ми відпочиваємо від зміни діяльності. Від будь-якого стану можна втомитись, застрягнути в ньому. Бувають трудоголіки, а бувають «вічні відпускники». І ті, й інші – це не дуже добре, як для фізичного та інтелектуального самопочуття, так і для психологічного комфорту.

Поради:

 
Підсумуйте своє літо. Напевне, Вам доводилося писати шкільні твори на тему: «Як я провів літо». Насправді, це не просто стандартне завдання, це – доволі дієвий психологічний метод. Коли Ви пишете твір, то підсумовуєте свій досвід, ще раз проживаючи яскраві літні враження. Такий підхід допомагає літнім враженням перейти у статус чогось приємного, що вже завершилося. Підбивши підсумки літа, Ви знову  відкриті для нових вражень. Це як у комп’ютерному «буфері обміну», уявляєте?


Експозиція вражень. Якщо Ви робили фотознімки й можете їх роздрукувати – зробіть це. Тепер можете «побавитися» з готовими картками: написати на звороті, хто зображений, де це місце, що пам’ятного там сталося. Далі ви можете сформувати альбом і розповісти своїм близьким і друзям про Ваші враження «в картинках». Знову ж таки під час розповіді Ви ніби вдруге переживаєте всі події. Таким чином відбувається психологічне насичення, подібно до попереднього прикладу. Звичайно, розповідь більш дієва, оскільки люди – істоти соціальні, а спілкування дає чи не найбільшу радість.

Уявне майбутнє. Дуже добре відчувати себе «тут і тепер», це велике щастя і майстерність. Особливо якщо це вміння поєднувати з перспективою. Спробуйте замислитись, для чого Ви вчитесь? «Зараз я у такому-то класі, попереду – наступний навчальний рік… А далі? Ким я себе бачу за п’ять років, за десять? Про що я мрію? Про гарний автомобіль? Про престижну роботу? Про цікавих однодумців? Про що?». А тепер спробуйте «прив’язати» Вашу теперішню діяльність до Ваших мрій. Що Вам необхідно робити конкретно зараз, «тут і тепер», щоб Ваші плани реалізувались?

Створення ситуації вибору. З великою часткою ймовірності припустимо, що у Вас є маса справ, занять і видів активності на кожен день. І з всього цього можна скласти список. Спробуйте бути уважним, як досвідчений бухгалтер, і облікувати все-все, чим Ви займаєтесь. Перелік може виглядати так:
1. Попрасувати собі одяг.
2. Відвідати шкільні заняття (які саме?).
3. Обговорити з друзями вчорашній матч чи недільний фільм.
4. Купити продуктів.
5. Полити квіти.
6. Подивитись улюблену програму.
7. Виконати домашні завдання (які саме?).
8. Сходити до спортзали.
9. Почитати книжку.
10. Прибрати у кімнаті тощо.
Основний принцип списку – справи, які робити хочеться менше, ставляться почергово зі справами, які робити хочеться більше.

Пограйте з собою в гру. У прописаному списку проставте бальне значення для кожної справи. Наприклад, за те, що ви зробите всі домашні завдання ви отримаєте найвищу кількість балів, а також можете нагородити себе приємною справою або зробити собі «презент».

Пошук піку інтересу і зупинка на ньому. Коли у Вас є час, Ви робите якусь одну справу з Вашого списку. Потім переходите до іншої. Спочатку Ви тримаєте цей процес під своїм свідомим контролем. Ваша мета – відчути інтерес до того, чим Ви займаєтесь. Вловити ледь помітну приємність від якогось аспекту і зосередитись саме на ньому. Наприклад, ви спіймали себе на тому, що Вас цікавить розповідь вчителя. Чи Вам цікаво, як відповість біля дошки Ваш колега. І (о, диво!) Вам дійсно стає цікавим розв’язок цієї задачки!

Особистий герой. Є у Вас такий? Можливо, одразу на думку ніхто не спаде, але якщо замислитись, то у кожного є улюблений персонаж з кіно чи літератури, спортсмен чи актор. Чим він (вона) пишається, як діє, чого прагне, що переживає, щоб, скажімо, врятувати світ, поставити рекорд, зіграти роль?

Самомотивація – благородна і вдячна праця, це завжди подолання себе, це гармонійне поєднання свого «хочу» і свого «повинен». Який же результат? Результат – це завжди особистісне зростання людини. Успіхів Вам!

Немає коментарів:

Дописати коментар