11 січня, 2010

Консультарій: не визнаю нікого, хто хоч трішечки виділяється зі сірого натовпу

Ще змалку мене запевняли, що я найкрасивіша і неперевершена, що нікого кращого за мене немає. Я так повірила у це, що до цього часу (мені 28 років) не визнаю нікого, хто хоч трішечки виділяється зі сірого натовпу. Не кажучи вже про гарних людей, яких для мене взагалі не існує. Я до цього часу не одружена, оскільки не можу знайти гідного чоловіка, в мене немає подруг, я боюсь заводити з кимось дружбу, бо є небезпека того, що хтось затьмарить мою красу…

Доброго дня,

Ваші батьки дійсно любили Вас, Ви – їх єдина зірочка, квіточка – найкраща в світі! Можливо, Ви відчуваєте дискомфорт між тим, що було в дитинстві, і тим, що є в дорослому житті. Інші можуть вважати Вас самозакоханою, але насправді Ви страждаєте. Це – трагедія Троянди з «Маленького Принца» де Сент-Екзюпері, яка вважала себе єдиною і неповторною у цілому світі, і не змогла б перенести існування цілого саду троянд. Це – трагедія Нарциса з грецьких міфів, який так закохався у своє відображення, що відмовився від життя і помер просто на березі водойми, поглядаючи свою вроду.
Саме ім’я цього персонажа дало назву «нарцисичному розладу особистості», яке по Міжнародній Класифікації Хвороб вважається вже патологією, яка потребує професійної допомоги. Кожна людина унікальна, це правда. А от «мірятись унікальністю» доволі невдячна справа. Чим швидше Ви відвернетесь від «дзеркала», тим більше часу у Вас лишиться на Життя. 

Немає коментарів:

Дописати коментар