25 жовтня, 2010

Ще трохи - і все в країні матиме реальну вартість

Спілкувалася Олеся ПОП
для журналу "Країна"

- Як саме криза вплинула на психологію українців?

- У мене був на прийомі бізнесмен, який втратив чимало грошей під час кризи. Розповідав, що якийсь час не хотів вірити у неї. Продовжував смітити грошима наліво-направо, як звик це робити. Думав, якщо відганяти думки про кризу, то вона його обійде. Згодом визнав, що вона все ж зачепила компанію і його безпосередньо. Впав у депресію і апатію. Потім з'явилася агресія, озлобився на весь світ. У цей період ми почали з ним працювати. Після процесу самоїдства у чоловіка з'явилася тривога. Бізнесмен розмірковував, що буде далі. Потім прийшов останній етап – змирення і активна діяльність. Він зрозумів, що доведеться долати чорну смугу, і відчув, що для цього вже має достатньо ресурсів.

Це - типовий приклад, що відбувалося із всіма українцями. Незалежно від того, втратили вони бізнес, чи їм зменшили на роботі зарплатню. Зараз українці - на останньому етапі. Вони змирилися із кризою і продовжують жити далі.


- Які психологічні риси зникли в українців за останні два роки?


- Зараз дефіцитом стала довіра. Парадокс: криза виникла через її нестачу, і створила у суспільстві ще одну кризу - довіри. Ще більше не довіряють політикам, банкам, колегам на роботі. Економічне падіння створило умови для розвитку дауншифтінгу. Це коли люди відмовляються від більших заробітків і навантаження, аби бути зі своєю родиною. Частина українців вимушено позбавились більшої зарплатні і відповідальної роботи, та почали цінувати свій час разом із сім‘єю.

- Чи однаково вплинула криза на стосунки на роботі і вдома?


- Ні. З одного боку, українці стали більш людяними. Криза змусила їх цінувати сімейні цінності, не забувати друзів. З іншого боку - зараз кожен сам за себе. На роботі більшість українців відкинули "колективізм". Тепер тільки одиниці вважають, що разом можна добитися більшого успіху. Спрацьовує ефект виживання. Якщо начальство побачить мої успіхи, то мене не виженуть з роботи. А що буде з іншими - байдуже.

У той же час, криза зробила українців більш працелюбними, стресостійкими і скромнішими. Суттєво зріс відсоток самомотивації. Раніше українець дозволяв собі не перенапружуватися на роботі, бо вважав себе незамінним, високооплачуваним працівником. Зараз він бачить чергу таких самих або й кращих спеціалістів. Які готові працювати на його посаді за меншу зарплатню.

- Якими ви бачите українців зараз?


- Недовірливі, обережні, економні реалісти, які розраховують тільки на свої сили та на свої гроші. Раніше українці були фантастами, починали ризикові проекти. (Хто ж іще візьме в кредит 100 тисяч доларів на 20 років, отримуючи зарплатню у три тисячі гривень?). Зараз вони все добре обдумують, прораховують. Більше не живуть за кредитні банківські гроші. Нарешті починають розуміти реальну вартість грошей. І вже не просять за квартири чи землю мільйони. Ще трохи - і все у нашій країні матиме реальну вартість. 


До речі, найбільш лояльним і активним читачам я подарую номер цього журналу (забрати який Ви зможете у медичному центрі "Достомед"). Щоб дізнатись подробиці - пишіть мені на parobiy(а)gmail.com.

Новий працівник – як нова дитина у сім’ї (як адаптуватися до нової роботи)

На чем экономят украинцы? 

Немає коментарів:

Дописати коментар