Передноворічний інструктаж :) Або правила вилову Золотої Рибки

Ми можемо по-різному ставитись до свята Нового Року. Для когось це найкращий привід весело і незабутньо провести зимову ніч. Хтось навпаки не любить його святкувати, як зайве нагадування минущості часу.  Та в будь-якому випадку, кінець року і початок нового - відповідний момент, щоб збоку подивитись на себе, свій шлях з минулого у майбутнє.


Запитання задавала журналістка Олеся Пастернак

1. Є така приказка: “Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш”. Чи щось в тому є? Чи “запрограмовується” на наступний рік настрій, з яким людина зустрічає Новий рік?

Можливо, все набагато простіше. Зустріч нового року відображає спосіб життя і насущні інтереси людини. Так більшість намагається зустріти це свято якнайкраще, тобто обирає тих осіб, з якими найбільш приємно проводити час. В юності новорічна ніч чи не єдина, на яку відпустять батьки своє чадо – і не дивно, що впродовж року тенденція до самостійності і незалежності підлітка буде тільки зростати. Молода людина може надати перевагу святкуванню з друзями, тобто з тими людьми, з якими уже підтримуються сталі стосунки. Відповідно, скоріш за все, наступний рік вірні друзі будуть поруч. Є варіанти святкування навпаки у зовсім новій ситуації, в атмосфері клубу і великої кількості нових знайомств. Це є відображенням актуальних потреб людини, її відкритості новому досвіду і спілкуванню. Швидше за все, такі її риси будуть допомагати отримувати нові враження впродовж року. Сімейні люди, молоді батьки будуть святкувати Новорічне свято вдома, в колі рідних і близьких, і навряд чи щось кардинально зміниться впродовж року – тобто сім’я посідатиме чільне місце у розподілі їх часу, сил і уваги.

2. Чи варто вкінці року під бій курантів робити підсумок прожитого?
Людей умовно можна поділити на тих, хто активно діє, планує, досягає і аналізує, і на тих, хто звик плисти за течією – живуть як живеться рік за роком, у їх житті може особливо нічого і не змінюватись. З одного боку, їх можна назвати щасливими людьми («живуть як птиці небесні»), з іншого – вони часом стають жертвами обставин, оскільки життя вирішує їх долю.

Людина існує в циклічному світі, це зумовлюється нашими особистими ритмами (вдих-видих, сон-бадьорість, жіночі цикли), ритмами природи (день-ніч, місячні фази, припливи-відпливи, зміна пір року), віковими і соціальними змінами (народження, дитинство, шкільні роки, підліткові зміни, юність, одруження, народження своїх дітей, середній вік, зрілість, старість, смерть). Початок нового року так чи інакше – початок нового циклу у житті людини. Тому це хороший момент для того, щоб зупинитись, замислитись, бути саме «тут і зараз», оцінити свої досягнення. І навіть якщо відчувається, що вагомих досягнень і не було – це хороша точка відліку, точка опори, умовна нульова позиція, в якій легше зрозуміти, чого ж Вам саме бракує і куди б Ви хотіли розвиватись. 

Підбивати підсумки однозначно варто. Рік кожного з нас має як позитивні, так і не дуже приємні події. Важливо те, як ставиться людина до своїх досягнень і можливих поразок. Можна сприймати все як благословення чи як прокляття, а можна – як виклик. «Середньо статистична людина - конформіст, який приймає негаразди й нещастя зі стоїцизмом корови, яка стоїть під дощем,» - пише Colin Wilson, британський автор у «New Existentialist».Насправді ж ми здатні прийняти відповідальність за своє життя, а негоди оцінювати як певні завдання чи уроки, які воно приносить кожному, щоб чогось навчити.

3. Якщо в році було багато невдач, чи варто засмучуватися з цього приводу? 2009 рік для українців був особливим (криза, свинячий грип, різке похолодання)

В психології існує термін – локус контролю. Внутрішній локус означає, що людина схильна приписувати собі все те, що відбувається з нею чи довкола. У крайніх випадках це може переростати у маячіння при депресивному психозі, наприклад, авіакатастрофа у сусідньому місті може мучити сумління людини, оскільки вона переконана – це сталося через неї. Зовнішній локус контролю характеризується тим, що людина все, що трапляється вважає незалежним від себе. Скажімо, невпевнений у собі студент відмінну оцінку на іспиті буде пояснювати не своєю хорошою підготовкою, а щасливим випадком, хорошим настроєм викладача чи талісманом, який приносить удачу. Обидва полюси, звичайно, патологічні. Але переважна більшість людей в оцінці зовнішньої реальності використовує менш кардинальні полюси.

Вважається, що психологічно благополучні особи схильні успіхи приписувати собі, а невдачі – зовнішнім обставинам. І криза, і грип не залежать від волі окремої людини. Відповідно перейматись з приводу таких «стихійних» явищ – даремна витрата власних нервів і енергії. Най адекватнішим у цій ситуації буде ставитись до непідвладних подій філософськи. Згадується відома молитва німецького богослова Карла Фрідріха Етінгера «Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити. І дай мені мудрість відрізнити одне від іншого».

4. Як будувати плани на рік, чи обов’язково це робити? ( чи варто записувати плани і мрії на папері, чи варто про них всім розповідати...)

Аліса: Скажіть будь ласка, куди мені звідси йти?
Чеширский Кіт: А куди ти прагнеш потрапити?
Аліса: Мені однаково ...
Чеширский Кіт: Тоді однаково , куди і йти.
Аліса: ... тільки б прийти куди-небудь
Чеширский Кіт: Куди-небудь ти обов'язково потрапиш, потрібно тільки досить довго йти.

Льюїс Керрол «Аліса в Країні Чудес»

Постановка цілі має дуже вагоме значення – чітко формулюючи, візуалізуючи (уявляючи в картинках) свою мету людина налаштовує свої несвідомі ресурси психіки на досягнення бажаного. Тому детальність і яскравість цілі підвищує вірогідність її досягнення.

Прописувати свої плани також цілком доцільно. По-перше, при письмі відбувається набагато сильніша концентрація – можна вжити порівняння: коли ми думаємо, то ніби засіваємо поле, коли ж пишемо – ніби встромляємо зернятко майбутніх досягнень у визначене тільки їй місце у горщику з ґрунтом і добривами. По-друге, до списку Ви зможете повернутись потім, змінити цілі, потішитись досягнутому, проаналізувати минуле. Факт – незаписані плани ніколи не реалізуються.

Краще писати так, щоб результат подобався самій людині – і по формі, і по змісту. Тобто використовувати хороший папір і приємні Вам канцтовари. Атмосфера також повинна бути відповідною – спокійна, без поквапу, коли Ви можете виважено і продумано уявити свій майбутній рік.

Є певні правила, які відрізняють мрію від цілі. Ціль є:

• Позитивна – формулюється позитивною мовою, не містить заперечень, наприклад, «закохатись», «познайомитись з хорошими людьми» замість «перестати бути самотнім», «не закриватись у собі». Наше несвідоме не розуміє частки «не», тому заклик «не переживати» часто діє прямо протилежно.
• Вимірювана – це особливо стосується фінансових цілей, якщо Ви хочете заробляти більше – напишіть, яку саме суму Ви б хотіли отримати, а не просто «багато грошей». Скільки книжок прочитати, клієнтів залучити, місць відвідати.
• Реальна – є відома приказка: «Хотіти не шкідливо, шкідливо не хотіти», та варто бути поруч із реальністю – краще поставити собі досяжну ціль, аніж потім нарікати на себе, що досі не купили дачу на Багамах, збільшити свій дохід на 1 тисячу (чогось) на місяць замість ставити за мету заробити 100 тисяч при теперішньому доході меншому у кільканадцять разів. Актуальна – Вам дійсно має цього хотітись! Емоційна забарвленість є потужною рушійною силою реалізації планів. Якщо Вам щось «треба», але цього не дуже хочеться – результат змусить на себе чекати. Точна – варто формулювати ціль у певній часовій перспективі: коли сáме Ви хочете досягнути того чи іншого, щó на Вас чекає у першій декаді і так далі.

Іноді краще намалювати свою мрію – людина думає малюнками.

Якщо про ціль розповісти іншим людям, починає працювати механізм соціальної психології: людина вже ніби відчуває потребу виправдати свої зобов’язання вже перед друзями і близькими. Такий розподіл відповідальності іноді може допомогти кинути палити чи почати займатись спортом, вести здоровіший спосіб життя тощо. Інші ніби залучаються у спільники-свідки в процес реалізації наміченого. Проте якщо людина знає, що є занадто залежною від сторонньої думки, що критика задуманого чи скептичне ставлення значимих інших може негативно вплинути на її налаштування на перемогу, то варто утриматись від посвячення у свої плани.

5. Чи прогнози, які ми читаємо в гороскопах, можуть підсвідомо впливати на людину? Якщо так, то як з цим боротися, якщо вони погані?

Часом ми схильні шукати підтвердження своїм переконанням. Так курець, який не хоче кидати палити, «випадково натрапляє» на інформацію, що у ДТП гине набагато більше людей, ніж від раку легенів. Те саме стосується і прогнозів, для одного – це зайвий привід посміхнутись, для іншого – насупити брови і скрушно похитати головою. І вже точно буде зайвим читати прогноз гороскопу вранці перед відповідальним днем, коли у Вас, припустимо, намічена важлива зустріч. У разі негативної інформації людина може одразу налаштовуватись на поразку. Тому, якщо людина потрапляє під враження поганого гороскопу, варто знайти хороший :)